На допомогу класному керівнику

                                                     Методика                           

«Визначення рівня згуртованості дитячої групи»

   Визначте ваше погодження або непогодження про ваш клас, вибравши відповідь, яка  найбільше влаштовує вас і поставте «так» чи «ні» біля питання.

1.                  Учні нашого класу готові виконати будь-яке громадське доручення.

2.                  Учні нашого класу люблять та бажають вчитися.

3.                  Учні нашого класу добре ставляться один до одного.

4.                  Учні нашого класу рідко  сваряться між собою.

5.                  Учні нашого класу завжди допомагають один одному.

6.                  Учні нашого класу часто бувають разом у вільний час.

7.                  Учні нашого класу активно беруть участь в громадській роботі.

8.                  Учні нашого класу задоволенні результатами своєї роботи.

9.                  Учні нашого класу завжди рахуються з думкою інших.

10.             Всі позакласні заходи проходять у нас весело та завзято.

11.             Учні нашого класу гостро реагують на успіхи і невдачі один одного  в навчанні.

12.             Учні нашого класу дружні та доброзичливі.

 1-4   низька згуртованість

 5-8   середній рівень

 9-12  високий рівень згуртованості

ПАМ’ЯТКА  КЛАСНОМУ КЕРІВНИКОВІ З

    ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРАВОПОРУШЕНЬ УЧНІВ

1. Відвідайте всіх учнів вдома. Звертайте увагу на такі питання:

    * який склад сім’ї ( соціальне та моральне положення);

    * яке робоче місце дитини;

    * взаємостосунки дорослих і дітей;

    * що читає учень, чим захоплюється;

    * його друзі, загальні інтереси;

    * яку роль у вихованні дитини( особливо сина) відіграє батько.

2. Візьміть на облік сім’ї:

    * де немає контролю з боку батьків за поведінкою дитини;

    * де залишають дітей самих;

    * де в сім’ях зловживають спиртними напоями;

    * де батьки уникають контактів зі школою;

    * де постійно сваряться дорослі.

3. Дізнайтеся, яке здоров’я учня ( медичні показники, з бесід з батьками).

4. З’ясуйте, як проходило формування характеру в дошкільному віці.

5. Умійте розкріпостити учня у спілкуванні з вчителями, щоб він міг їм довіритися.

  

6. Шукайте індивідуальний підхід до кожного учня, враховуючи його   психологію, фізичний стан, нахили, захоплення, позитивні

сторони характеру, уміння.

 

7. Пам’ятайте: учень повинен бути зайнятий корисною справою.